Аналіз громадської (молодіжної) думки

«Якщо Європейський Союз дійсно прагне взяти на себе більшу роль у міжнародних справах, йому необхідна публічна дипломатія, яка здатна відповідати… Для того, щоб Союз був успішним, він повинен створити позитивний імідж себе для тих, хто формує суспільну думку, та «пересічних громадян» як в межах своєї території, так і за її межами». [8]

Після публічної лекції Посла України в м. Левен, Бельгія. Квітень 2017 р.
 Посол України в м. Левен, Бельгія. Квітень 2017 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

Незважаючи на те, що втілення зовнішньої політики – це, як правило, прерогатива національних еліт [9], для становлення публічної дипломатії ЄС, що перебуває на початковій стадії, є важливим розуміння зовнішньої громадської думки [10]. Врахування міжнародної громадської думки щодо ЄС в цьому проекті вважається недооціненим, але все ж вагомим внеском у дискусію щодо посилення зовнішньої діяльності ЄС та розвитку його публічної політики. Відповідно, план проекту включає національні дослідження громадської думки, проведені в ході реалізації проекту в кожному населеному пункті, що надає унікальну довгострокову проекцію громадської думки стосовно ЄС за його межами. Для дослідження в рамках проекту C3EU, проведеного за допомогою методу Q-сортування, цільовою групою стала молодь, оскільки:

  • молодь породжує зміни шляхом «заміни поколінь» і дозволяє заглянути у майбутнє політики.
  • молодь є більш відкритою до змін і легше зазнає впливу зовнішніх чинників, оскільки вона ще не сформувала власні політичні погляди.
  • перехід від традиційних форм громадянської та політичної участі (голосування, членство у партіях, профспілках, відвідування церкви) до нових форм громадянської та політичної участі (петиції, бойкоти, протести) відбувається швидше серед молоді.

Цільовою групою проекту C3EU є молодь, яка навчається за соціальними та гуманітарними спеціальностями: політологія, міжнародні відносини, журналістика, філологія, історія – майбутня еліта, лідери та дипломати. Дослідження були проведені в Україні, Ізраїлі та Палестині, а також у Німеччині та Литві. Цей проект дозволив порівняти сприйняття ЄС не лише в його межах та поза ними, а також у західних (старих) та східних (нових) країнах-учасницях ЄС.

Аналіз поглядів молоді
Проведення фокус-груп

 

 

 

 

 

 

У проекті C3EU застосовано метод Q-сортування для дослідження наративів про ЄС, а не поглядів або настроїв. Метод Q-сортування  —   це метод змішаного дослідження (із істотною якісною складовою), який дозволяє відстежити особисту думку та відтворити наративні висловлювання, що виявляють цінності, переконання та розуміння окремих питань на рівні системи, особистості та політики. Цей метод також надає змогу спостерігати міжгрупову динаміку під час дослідження та отримати відгуки безпосередньо від учасників.

З огляду на характеристики методу Q-сортування, для дослідження C3EU молодь було відібрано наступним чином:

  • Україна: 231 респондент у трьох населених пунктах (75 – у м. Києві, 77 – у м. Черкаси, 79 – у м. Харків)
  • Ізраїль: 75 респондентів
  • Палестина: 17 респондентів
  • Німеччина з питання України: 78 респондентів
  • Німеччина з питання Ізраїлю та Палестини: 80 респондентів
  • Литва з питання України: 18 респондентів
  • Литва з питання Ізраїлю та Палестини: 17 респондентів

[8] Twigg as cited in P. de Gouiveia and H. Plumridge European Infopolitik: Developing EU Pubic Strategy (London: Foreign Policy Centre, 2005). VI.

[9] C. Moisy, ‘Myths of the global information village’ (1997) 107, Foreign Policy

[10] P. de Gouiveia and H. Plumridge European Infopolitik: Developing EU Pubic Strategy (London: Foreign Policy Centre, 2005).

 

Цю сторінку перевела Анастасія Сінельнік з Факультету Англійської Філологіії Харківського Національного Університету імені В.Н. Каразіна


This page has been translated by Anastasiia Sinelnik of V.N.Karazin National University, Ukraine (Department of English Philology, School of Foreign Languages)