Сфера наукових досліджень охоплює аспекти таких пріоритетних тем як Європейський Союз і діалог між народами і культурами та зміна ролі ЄС у світі. Імідж і сприйняття ЄС вивчають, з огляду на головні напрямки його всесвітньої діяльності: міжнародний політичний вплив ЄС, економічні відносини (включно з сільським господарством), охорону навколишнього середовища, системи нормативного регулювання, безпеку, суспільство і допомогу в цілях розвитку.
Зважаючи на складність предмета дослідження, проект «Сприйняття ЄС за його межами» має міждисциплінарний характер – він об’єднує транснаціональних експертів і фахівців у галузі політології, дослідження європейської інтеграції, суспільствознавства, медіазнавства, журналістики, іміджелогії, когнітивної лінгвістики та критичного дискурс-аналізу. Тож, в дослідженні використовують безліч методів: від контент-аналізу до спостереження і опитування громадської думки.
Кінцева мета проекту – отримання наукових даних і проведення всебічного аналізу, який буде сприяти формуванню наступної політичної мети: підвищення міжнародного авторитету ЄС і покращення розуміння взаємовідносин ЄС та провідних світових гравців.
Вважається, що порівняльний метод «відкриває двері новим цікавим темам дослідження» [1]. Однією з переваг дослідження є можливість порівняти сприйняття ЄС в різних куточках світу і в різний час; в ньому представлені порівняння як схожих думок (сприйняття ЄС в Австралії і Новій Зеландії, Японії і Південній Кореї, на Фіджі і островах Кука, у Таїланді в 2004 році і 2006 році), так і різних (сприйняття ЄС в тихоокеанському і азіатському регіонах, в Північно-Східній Азії і в Південно-Східній Азії, в тихоокеанському регіоні і в Австралазії).
Проект відповідає критеріям достовірності та надійності, викладених в Chang et al. (2001) [2]; вони гарантують якість порівняльних досліджень в галузі міжнародної комунікації. Етапи розробки проекту:
- визначення ключових гіпотез;
- організація процедури ретельного відбору зразків;
- чітке визначення параметрів порівняння;
- визнання подвійної природи міжнародних зв’язків (процес і продукт).
Оскільки сама методологія є дедуктивною, визначальні чинники аналізу були сформульовані і пройшли попередню перевірку під час реалізації проекту.
[1] P. Lazarsfeld, ‘The Prognosis for International Communications Research’, in H.-D. Fischer and J. C. Merrill (eds), International and Intercultural Communication (New York: Hastings House, 1976), p.487. [2] Chang, Tsan-Kuo, Pat Berg, Anthony Ying-Him Fung, Kent D. Kedl, Catherine A. Luther and Janet Szuba, (2001), ‘Comparing Nations in Mass Communication Research, 1970–97: A Critical Assessment of How We Know What We Know’, Gazette 63, no. 5, pp. 415–434.
Цю сторінку перевела Валерія Кізім з Факультету Англійської Філологіії Харківського Національного Університету імені В.Н. Каразіна
This page has been translated by Valeriia Kizim of V.N.Karazin National University, Ukraine (Department of English Philology, School of Foreign Languages)