Медіа аналіз

«…світ складається з окремих індивідів та цілих держав, і оскільки самоочевидним є те, що діяльність індивідів зумовлюють їх особисті образи дійсності, діяльність міжнародного характеру базується на образах міжнародної дійсності. Ці образи не формуються виключно новинними ЗМІ. Особисті зв’язки за кордоном, дипломатичне листування тощо також мають значення; але ми не знаємо, меншою, рівною або більшою мірою. Однак звиклість, повсюдність та наполегливість новинних ЗМІ в будь-якому разі сприятиме їх перетворенню на гідного претендента на світову першість в тому, що стосується формуванні образів…»[3]

Досі тривають суперечки серед фахівців в галузі комунікацій про вплив ЗМІ на громадську думку, але одна річ є безсумнівною ЗМІ мають більший вплив на формування громадської думки щодо питань зовнішньої політики. До того ж люди володіють меншим досвідом у вирішенні зовнішньополітичних питань, ніж досвідом вирішення питань внутрішньої політики. Зовнішньополітичні питання часто здаються недостатньо цікавими і надто складними, щоб порушувати їх в повсякденній розмові у родинному колі, компанії друзів, близьких або колег. У зв’язку з цим люди стають значною мірою залежними від новинних ЗМІ як від джерела інформації, тоді як образи іноземних суб’єктів, сформовані засобами масової інформації, роблять значний внесок у виховання громадянської позиції. Надалі це дозволятиме громадянам у межах своєї країни висловлювати власну думку з приводу зовнішньої політики. Також за останні роки спостерігачі почали асоціювати з новинними ЗМІ нові автономні можливості, що дозволяють впливати на формування та проведення зовнішньої політики. Згідно з твердженням М. Пенья [4], ЗМІ, ймовірно, мають потенціал, достатній для провокування змін у політиці, що проводиться відносно подій, які ними ж висвітлюються.

Робота з новинами ЗМІ є складним процесом, що вимагає застосування різних еклектичних методів [5]. Контент-аналіз засобів масової інформації, що застосовувався у проекті, базується на дворівневому підході. До першого рівня належить аналіз явлених поверхневих вичерпних характеристик висвітлення питання, чи, як їх ще називають, формальних характеристик. До другого ж рівня належить аналіз неявлених глибинних трудомістких механізмів формування образів, або, іншими словами, предметних характеристик. Двоїстість новин — новини як продукт і новини як процес — також брали до уваги.

Метою проведення аналізу повідомлень ЗМІ є моніторинг щоденного висвітлення ЄС в безперервній єдності його політичних образів в найбільш популярних престижних національних газетах.

З огляду на те, на чому фокусується увага C3EU, з аналізом повідомлень ЗМІ можна зв’язати наступні дев’ять тематичних фреймів:

• Політика
• Економіка
• Енергетика
• Соціальна та культурна діяльність
• Охорона навколишнього середовища
• Розвиток
• Дослідження, наука і технології
• Нормативний

Найбільш дієві фрейми повинні були відповідати таким критеріям:

• Бути видимими (повторюваність і інтенсивність)
• Резонувати в культурному відношенні (когнітивна ясність, відповідність місцевим способам категоризації)
• Бути емоційно зарядженими [6]

Цю сторінку перевела Ганна Корякіна з Факультету Англійської Філологіії Харківського Національного Університету імені В.Н. Каразіна


This page has been translated by Hanna Koriakina of V.N.Karazin National University, Ukraine (Department of English Philology, School of Foreign Languages)